Уляна Кравченко

Вірші

Передрук з http://kravchenkoulyana.blox.ua

Дрібниці

Чудовий вечір. Літо. Жар стихав.
Я при вікні відчиненому сіла,
Хазайські діла нині всі скінчила.
І муж пішов і ждати не казав.

Багату землю сумерк обнімав.
Десь обжинкова пісня ще дзвеніла,
І липа запах медовий ширила –
І дух в тих чарах млів і поринав.

І в серці знов збудились поривання.
Заворушилися важкі питання,
Почулись творчі болі і розкоші…

«А де ви, пані? Шмуль прийшов по гроші!»
Служанка кличе. Мов орел орлиці,
Так убивають думи ті дрібниці.

На світі сонце, воля, радість, рух

На світі сонце, воля, радість, рух,
Встають держави й гинуть, а твій дух
Кружля при тім, котрому ти віддана,
В тісних границях хатки чи палати.
Твій світ - колиска малого дитяти,
Твій рай - домівка твого мужа-пана.
Муж - твій закон; він милує й карає…
За чари розкоші на груди гарні
Перлові шнури віша та янтарні,
З очей твоїх душа щоб не ясніла!
Ти сильна - духа сном, красою тіла.
Не думка в тілі тім, лиш серця страсть,
Що умові проснутися не дасть.
Над скарбами й рабами - ти княгиня,
І в клітці золотій - сама рабиня !…

1886 р.

За виданням "Уляна Кравченко. Вибрані твори", Державне видавництво художньої літератури, К., 1958