Про Бібрку з любов'ю

Герб
Моя Бібрка
Iсторiя
Храми та каплиці
Видатні люди
Уляна Кравченко
Бібрка у світлинах
Нариси
Спорт
Книги для гостей
Комфорт оселі

Костел Святого Миколая і Анни

Костел св.Миколая і Анни, Бібрка Костел св.Миколая і Анни, Бібрка Костел св.Миколая і Анни, Бібрка
Костел св.Миколая і Анни, Бібрка Костел св.Миколая і Анни, Бібрка Костел св.Миколая і Анни, Бібрка
Костел св.Миколая і Анни, Бібрка Костел св.Миколая і Анни, Бібрка Костел св.Миколая і Анни, Бібрка
Костел св.Миколая і Анни, Бібрка Костел св.Миколая і Анни, Бібрка Костел св.Миколая і Анни, Бібрка
Костел св.Миколая і Анни, Бібрка Костел св.Миколая і Анни, Бібрка Костел св.Миколая і Анни, Бібрка

Спроба перекладу є нижче.

Про костел Святого Миколая і Анни, що на вул.Ясній, 2 у Бібрці, детально пише присвячений йому окремий сайт. А ми запрошуємо переглянути фото костелу від Оксани Софіянчук:

Внутрішнє убранство костелу св.Миколая і Анни У подвір'ї костелу св.Миколая і Анни У подвір'ї костелу св.Миколая
У подвір'ї костелу св.Миколая У подвір'ї костелу св.Миколая Костел св.Миколая

Томаш Зауша. Парафіяльний костел св.Миколая в Бібрці.

(Уривки. Переклад Т.Максименко. Переклад недосконалий. Буду вдячна за конструктивні зауваження.)

Не підтверджена документами гіпотеза пов'зує виникнення римокатолицької парафії у Бібрці із заснуванням її Завішею Чарним у 1402 р. Найдавнішою згадкою про парафію у Бібрці є вже згаданий акт Казімєжа Ягеллоньчика від 1469, що переводить місто на магдебурзьке право, в якому король, за посередництвом плебана, ксьондза Матеуша зі Староломжи, земського нотаріуша галицького, надав парафіяльному костелу два лани, подвір'я, місце під забудову та щомісячне відрахування. Плебан був згаданий ще раз у 1472 р. В 1492 році було згадано плебана Яна як свідка шлюбноі церемонії між Рафаелем Сенявскім з Агнєшкою Себровскою, зірваною з причини заміжжя Агнєшки за Влодкем з Білки.

Розбудову парафії відновив у 1546-1547 рр Петр Стажечовскі. Вже наприкінці XVI ст. бібрська парафія виступає як препозитура. В 1628 р. місцевий пробощ Якуб Розбіцкі, який був разом з тим місіонером львівської катедри, організував включення бібрської парафії до до свого місіонерського колегіуму. Архібіскуп Ян Скрабек в протоколі своєї візитації 1722 р. повідомляє, що ... право патронату здійснюють самі місіонери. Згідно реляції цього архібіскупа від 1731 р., один із семи членів цього колегіуму оселився в Бібрці, займаючись тут душпастирством.

Бібрська парафія входила в склад рогатинського деканату, а після його ліквідації в 1787 р. і до ХХ ст. - у склад свірзького деканату. У час візитації архібіскупа Миколая Ігнацего Віжицкего в 1741 р. записано, що до парафії належить 30 місцевостей, з яких, однак, згадана лише частина: місто Бібрка, Ходоровці, Любша, Лани, Ланки, Сарники, Стоки, Стрілки й Жабокруки. Під кінець XIX та на початку XX ст. у склад парафіяльного округу входили: Бібрка із Шпильчиною, Ернсдорф, Коцурув, Любешка, Ланки, Лани, Підгородище, Рехфельд, Романов, Сарники, Стоки, Стрілки й Волове.

У XV ст. в Бібрці існувало Братство Милосердя на зразок такого самого братства, заснованого в 1442 при львівській катедрі, яке мало на меті надання допомоги убогим. Протокол візитації костелу від архібіскупа Яна Скарбка 1722 р. згадує Братство св.Анни. Лікарня в Бібрці, згадувана в реляції архібіскупа Яна Димітра Соліковскего в 1600 р., ще існувала в 1722р., але не мала майна. В актах візитації 1765 р. вказано, що будівля лікарні завалилась від старості, а лишилось тільки подвір'я - місце для будови нової, на якому встановлено хрест.

На межі XVI-XVII в Бібрці, крім парафіяльного костелу, існував ще й костел св.Хреста,заснований "in campo", до якого мандрували віруючі лише певними днями. На землях парафії були каплиці: цвинтарна в Бібрці, яку збудував Генрих Чайковський (збудована в 1894 р., освячена в 1896 р.), також публічні в Рехфельді (збудована в 1871 р.), Шпильчині (збудована в 1879 р., консекрована в 1880 р.), Воловому (збудована в 1891 р.), і Стоках (збудована в 1934 р.).

Найперший, середньовічний костел у Бібрці мав бути дерев'яним: таким описує його ще архібіскуп Соліковскі в реляції 1600 року. Архібіскуп Ян Анджей Прухніцкі , який фіксує в 1623 катастрофічні руйнації через татарську навалу, повідомляє, що костел був спалений разом із цілим містом. У полон потрапили одночасно два вікарії - Гжегож Вісьнєвскі і Шимон з Жолтанєц. В 1649 р. костел було пошкоджено під час козацького наїзду, але невідомо, чи відомості ці відносяться до існуючої будівлі, чи також до її попередниці.

Найдавніший детальний опис костелу зафіксовано в візитаційному протоколі архієпископа Яна Скрабка у 1722 р. Візитатор зазначив єдино, що будівля є мурованою та простої форми. В середині знаходилось 5 вівтарів, "пристойної" структури, ушкоджені, правда, турками. В головному було вміщено образ Матері Божої, із виготовленими віруючими спадаючими завісами, оздоблений срібними коронами та прикрасами. Срібне обладнання костелу складалося із: старої monstrancja, 2 келихи, 3 puszki та хрест із позолоченою постаттю Спасителя. Згадано також сповідальницю, вміщену у "medio ecclesiae", 12 ornatow та 2 килими.

З протоколу візитації архібіскупа Миколая Ігнацего Вижицкего 1741 року витікає, що костельний цвинтар було оточено знищеним парканом, а вхід на нього пролягав через дерев'яну дзвінницю-браму, на якій було 2 дзвони. Головний вівтар було присвячено Матері Божій Niepokalanej, бічні - св.Йосипу, св.Миколаю, св.Анні та св.Антонію Падевскому. Автор особливо відмічає амвон, лави, місце органіста, обрамування "Христа розіп'ятого", що висів у передбітеріумі (над аркою), а також дерев'яну сповідальницю, яка була пересунута з центру костелу під цого праву стіну та наново помальована. Братству св.Анни належали: три корони на образі цієї святої, новий чорний ornat, 2 ліхтарі, лампа, antependium та 4 пари фіранок.

Короткий опис костелу, виконаний у 1761 р. рогатинськии деканом, ксьондзом Бенедиктом Хмєловскім з Фірлейова, містить додаткову інформацію про те, що святиня була оточена не лише огорожею (зрештою, знищеною за кілька місяців), а й валами. У візитаційному описі 1765 року занотовано так само 5 вівтарів. Але вже не йдеться про вівтар св.Йосифа, місце якого зайняв вівтар Христа Розіп'ятого. Комплект срібла був скромним: шати на образі Матері Божої, дещо з аплікацій та прикрас, лише 1 келих - пожертва львівської колегії місіонерів, пара ampulek, та ще дещо з приладдя. Ornatow було 10, килимів 2. До двох дзвонів, зафіксованих у 1741 р., додався третій. Згадано також 2 мідних kotly та tylez треб.

В актах візитації деканом 1772 р. відмічено різницю з результатами попередньої візитації 2 роки тому. За той час до костелу в Бібрці було долучено червону хоругву, гаптовану золотими квітами, білий комплект ornatow, теж гаптований золотими квітами, подаровані Казімєжем Оранскім, львівським мечником. Також мала monstrancja з позолоченого срібла, подарована Мудрицкім, черніговським ловчим.

На межі XVIII-XIX ст. костел у Бібрці на доброчинні кошти було вкрито бляхою та побілено всередині. В середині значної реставрації вимагав старий вівтар. У 1819 р. черговий раз мовиться про поганий стан цього вівтаря. Він увесь час носив найменування св.Миколая, а не, як до того, Матері Божої, хоч її образ було розміщено як заслін для образу патрона костелу; на другій стороні була розміщена картина, на якій було зображено св.Йоана Євангеліста. Вівтар містив більш як 5 старих дерев'яних різьблень та 4 малих колони, ... В описах, які підтверджують візитаційні акти 1829 р., розташування решти ретабул було дещо відмінним від описаного вище: вівтар Матері Божої знаходився на місці, яке до цього часу займав вівтар патрону костелу, тобто по лівій стороні аркади. Це була дерев'яна ретабула, оздоблена двома фігурами: долі знаходився образ Матері Божої, а вище - образ св.Трійці. Вівтар навпроти було присвячено Христові Розіп'ятому, містив також дві різьби, а простір в середині займав образ Розп'яття, заслонений картиною св.Йосипа; вище було розміщенно різьблене зображення Укліну Трьох Королів. Решта два образи: св.Анни та св,Антонія були скоріш за все тими ж, які було відмічено під час візитації 1765 року. Єдине, можна додати, що перший із них знаходився "у правій капелі", в одній з каплиць під емпорами, другий мав вище образ св.Тадеуша. У час між двома останньо згадуваними візитаціями (1819-1829) виконано амвон, оскільки в протоколі першої з них описано старий, близький до зруйнування, а в протоколі другої відмічено вже новий. Додаткову інформацію надають акти деканської візитації 1828 року, з яких випливає, що в захристії знаходилася пам'ятна дошка Франциска фон Гауера, губернатора Галіцїї, у мурованій дзвінниці висіло 3 дзвони, а в 1821 році збудовано плебанію.

Недостатність джерел робить неможливим детальне відтворення діянь костелу в Бібрці у ХІХ та першій половині ХХ ст. Ще на початку ХХ ст. у схові костелу зберігалося 200-300 різних документів, які стосувались, між іншим, міста Бібрки, (акти зібрань від початку ХVII ст., особові акти з кінця XVIII ст.). Акт, що стосується бібрського костелу, належать до актів бжежанського округу, знаходились в основному в місці розташування староства в Бібрці. Обидва архіви були знищені у час російської окупації в 1914 році (будинок староства було спалено).

На початку ХХ ст. було сплановано розширення костелу, який став замалим для потреб парафії. У 1904 р. делегація партії консерваторів Східної Галіції в особах Фредерика Паппи та Казімєжа Мокловскего, оглянула костел, а згодом на засіданні визначено можливі варіанти розширення (зі сторони фасаду, зі сторони апсиди, добудова нового корпусу на місці апсиди, добудова анексів з боків). Через те, що жоден із вищезгаданих варіантів розширення не мав попередньої апробації, звернулись до Теодора Таловскего, який був членом ради, з тим, щоб він виготовив проект розширення костелу і представив його на одному з чергових зборів. Невідомо, чи дійшла колись справа до опрацювання цього проекту, у звітах про наступні засідання про це не згадується. Розбудову костелу, розпочату в 1914 р., ймовірно, було перервано, бо детальний та дуже обширний кошторис робіт, який включав мурування transeptu, склепінь та захристії, виконав архієпископ Францішек Горскі вже в 1921 році. Розбудова, яка проводилась, скоріше за все, саме за цим проектом, полягала у видаленні prezbiterium та у воздвиженні на його місці обширного transeptu та нових хорів. 08.10.1922 костел було консекровано тогочасним суфраганом львівським, біскупом Болеславом Твардовскім.

У часи більшовицького вторгнення костел втратив дзвін, середній за величиною, який було повернено в 1924 році. Натомість Червона Армія привезла в Бібрку інший, малий дзвін невідомого походження, який було розміщено на дзвінницю. В 1922 р. у Варшаві було закуплено російський дзвін.

В 1944 році Міхал Кондрат, бібрський пробощ, вивіз найцінніші ornaty, келихи, дивани, костельну білизну та частину метричних книг до Жолині кн.Ланкута. Радянський військовий уряд зайняв плебанію та господарські будівлі, змусивши адміністратора парафії, ксьондза Пьотра Станочка, замешкати у парафіян. Ксьондз Станочек покинув Бібрку останнім транспортом 01.06.1946, виїхавши до Маковіч на Дольнім Сльонску. Туди ж було вивезено образ Матері Божої Ченстоховскої, зберігався у родині Ступніцкіх, меценатів картини. Решта костельного майна, вивезеного з Бібрки, було віддано на зберігання у голови костельного комітету Поташні, в парафії Гондковіце кн.Міліча, а в 1953 році до Гондковіч потрапила також більша частина майна, що до того зберігалась у Жолині. Деякі предмети з Бібрки знаходилися також у Дрогойові, де оселилося багато бібрських парафіян. Ксьондз Станочек зберіг при собі єдине кілька предметів (келих із patena, puszke, patena do komunii sw.), які він віддав у 1949 році для парафії у Волінє Щчецінськім. Парафіяльні книги було відписано в 1961 р. до курії в Любачові.

Костел в Бібрці остаточно було замкнено в 1962 р. і використовувався як шкільний спортивний зал., а у 1984 році згорів. Невідомо якого часу було знищене костельне майно, що залишилось; вівтарі палились ночами в середині будівлі. Костел було повернено в 1989 р. римсько-католицькій общині та освячено 23.12.1989. В середині встановлено три вівтарі, що походять з костелу в Таданях кс.Каміонкі Струміловей.

Тут є ще інформація про костел св.Миколая і Анни в м.Бібрка. Дивіться відповідний пункт списку

Фото костелу св.Миколая і Анни в Бібрці дивіться в галереї «Храми та каплиці Бібрки»

Відео: Cалезіанське згромадження при костелі св.Миколая та Анни в Бібрці

© 2006-2016 ● Розробка сайтів у Бібрці ● maksymenkot@gmail.com ● +380972611402