Про Бібрку з любов'ю

Герб
Моя Бібрка
Iсторiя
Храми та каплиці
Видатні люди
Уляна Кравченко
Бібрка у світлинах
Нариси
Спорт
Книги для гостей
Комфорт оселі

Бібрка єврейська

Як було знищено жидівський цвинтар у Бібрці

Спогади мешканки Бібрки Люби Миколаївни Теодорович (†2012)

Записала Тетяна Максименко

У 1962 році в Бібрці, як здається, вже не лишилося ні одного жида (то тепер кажуть «євреї», раніше в Бібрці казали тільки «жиди»). А жидівський цвинтар був багатий – мав могутні гранітні плити на надгробках. Він був там де УП, під горою. Радянська влада знищила той цвинтар у 1962 році.

Надгробки познімали й вивезли до Львова. Кажуть, що їх потім багато знаходили, як руйнували у Львові пам’ятник Леніну, в його фундаменті.

Тоді якраз на вулиці Івана Франка 6 у Бібрці будували автостанцію. Увесь верхній шар грунту з жидівського цвинтаря вивезли на плац тої майбутньої автостанції й зарівняли екскаватором. Боже, разом з людськими рештками… Не раз потім бачили, як діти коло будови бавляться людськими кістками.

Та що діти… не раз і дорослі навідувалися туди. Ходили, ціпками ворушили грунт: шукали золотих коронок.

Потім, що залишилося від людських решток, зібрали в одне місце на території автостанції, та й зробили над ними малу капличку. Отець Микола її освятив. Капличка там і зараз мусить бути. Приїздили люди з Ізраїлю, то приходили туди.

Бібрка: тут був єврейський цвинтар

Єврейська громада в історії Бібрки

Ймовірно, перші євреї прибули до Бібрки вже в п'ятнадцятому столітті. Єврейські платники податків згадуються в засобах масової інформації в документах 1625 і 1661 років. Там немає єдиної думки щодо створення бібрецької єврейської громади. Деякі джерела вважають, що це було в шістнадцятому столітті,в той час як інші вказують кінець сімнадцятого століття. До цього часу бібрецькі євреї належали до кагалу Львів.

У 1717 місцеві євреї платили податок у розмірі 473 злотих. Важливість єврейської громади в Бібрці полягає в тім, що представники організованого тут возз'єднання прилеглих районів обговорювали тут дуже високі податки, що накладаються на єврейську громаду. У 1765 в Бібрці жили 713 євреїв, відомо про 71 єврейських будинків і 219 християнських.

У 1710 році в Бібрці народився відомий єврейський вчений і письменник Ізраїль Бен Моше Халеві з Замостя (1710-1772). Він навчався в Замості, і деякий час жив у Берліні, де він був одним з вчителів відомого єврейського філософа, вчителя Мойсея Мендельсона. Повернувшись з Берліна, він жив у Бродах, на той час центрі єврейського життя. Він був одним з перших авторів, які у своїх творах пропагували ідеї єврейського Просвітництва - Гаскали. У своїх працях робив особливий акцент на математиці, вважаючи, що це допоможе в розумінні Талмуду.

У другій половині вісімнадцятого століття рабином у Бібрці був Simche Бен-Якоб з Бібрки. Його батько був рабином у Львові.

Наприкінці сімнадцятого століття на території Галичини почав поширюватися і посилювати свій вплив рух «помилкових месій» - перший Shabtaya Цві (Шабтай Цві, 1626-1676), а потім Якоб Франк (1726-1791). У Бібрці з'явилися прихильники єресі Sabbathaistic: Моше Kaminer з Zolkiew, Єлисей Шор з Рогатина і Фішел Zlotshev. У свою чергу, франкізм не знайшов підтримки у Бібрці. Після знаменитих дебатів між франкістами і талмудистами (в 1575 в Kamieńcu Подольські і в 1759 у Львові) близько 1000 франкістів були охрещені, але серед них не було жодного мешканця Бібрки.

В результаті першого розділу Польщі, в 1772, Бібрка стала частиною Австрійської імперії. Під час правління імператора Йосифа II влада прагнула до нормалізації економічного та правового статусу євреїв. Були зроблені спроби розселення євреїв. Незабаром організували сільськогосподарську колонію, в якій проживало 69 єврейських сімей з брежанської поліцейської дільниці, в тому числі 8 сімей з Бібрки.

Австрійські власті намагалися асимілювати євреїв. Їм було заборонено носити традиційний одяг, було наказано говорити німецькою, євреї повинні були взяти німецькі імена. Було введено обов'язкове шкільне навчання для єврейських дітей. Спочатку правила не дотримувалися, що змусило владу зробити їх більш суворими. Німецькі школи стали відкриватися, особливо для євреїв. Єврейські діти не могли отримати хедер, якщо не показати сертифікат, що підтверджує викладання німецької мови в школі. Подальші правила були ще більш радикальним. Єврей міг одружуватися або навчатися, провадити торгівлю тільки по пред'явленні довідки, що він навчався у німецькій школі чи вивчав німецьку мову в домашніх умовах. У Львові створили спеціальний семінар для єврейських вчителів, який підтримувався з єврейських податків. …Німецько-світська школа діяла в Бібрці в 1786-1805.

Відвідуючи Бібрку в 1805 австрійський мандрівник Рорер сказав, що хоча всі євреї дуже бідні, Бібрка є істинним єврейським містечком.

У 1818 небагатий єврей, Еліяху бен Шломо зі Станіслава, організував безкоштовний кредитний фонд, який надавав кредити без процентів нужденним євреям (капітал склав 600 флоринів).

У 1849 році він приїхав до Бібрки, до Ізраїлю Абрамовича, який збирав гроші для єврейського поселення в Палестині. В Галичині працювало кілька емісарів, які стривожили австрійські власті. Було призначено додатковий контроль над процесом збору пожертвувань. Кожне місто має призначити особу, відповідальну за нагляд за збором коштів для цілей палестинців. У цій функції в Бібці працював Девід Лайтер. У всіх містах Східної Галичини євреї тоді змогли зібрати лише 3000 флоринів за рік.

Згідно з книгою доказовою в 1851 в Бібрці діяло вже дві синагоги. Сильний вплив у Бібрці мали хасиди, особливо хасидської династії раббі Меїр і рабин Premishlan Брандвайн з Stratin.

У 1859 у Бібрці проживало 2817 осіб, з яких 1778 були євреї. У тому ж році, австрійські власті дозволили євреям оселитися в країні.

З ініціативи спадкоємця Іполита Чайковського в Бібрці відкрилася швейна фабрика Вайс Хоффа.

У 1868 році євреї в Галичині були рівні з точки зору громадянських прав з іншими верствами населення, і з тих пір мали своє представництво у міській раді. У Бібрці 24 радників були євреями. Протягом цього періоду головою єврейської громади був Авраам Левінзон, рабином Simsze Witeles (Віталіс). Його наступником став рабин Бенджамін Galer. З 1901 по 1914 рік головою єврейської громади в Бібрці був Девід Холландер. Його заступником був Mejer Трамп. Інші члени ради: Мойше Фогель Ландау Іцхак, Шмуель Таубс, Ієгуда Авраама Ерш Вітер і Левінзон.

У 1898 році в Бібрці народився Майкл Zochary - відомий ботанік (1898-1983). У 1920 році він емігрував до Палестини. Він працював в Єврейському університеті в Єрусалимі. Як ботанік вивчав флору на Близькому Сході. Він опублікував більше 100 наукових робіт. У 1952 році він став професором, а в 1954 - отримав премію Ізраїлю за досягнення в галузі науки.

Першими єврейськими юристами, які оселилися в Бібрці, були: д-р Кахане, доктор Діамант і доктор Розенталь. Пізніше переїхав сюди також д-р Авраам Шренцель, і до першої світової війни жив у Бібрці д-р Девід Rothfeld.

Теодор Герцль ще додав конкретне вираження вимог сіонізму як політичного руху в Бібрці. Активними були два сіоністські активісти: Мечел Matizes і Шмуель Schleider. Тоді ж відбулася реєстрація групи організації збору для єврейського поселення в Палестині.

З появою на політичній сцені Теодора Герцля в Бібрці також була заснована перша сіоністська організація під назвою "Achawat Ціон", першим президентом якої був Шмуель Schleider.

У 1880 в Бібрці було 4391 жителів, у тому числі 1480 євреїв. Десять років по тому, в 4939, євреїв у Бібрці було вже 2395. Євреї переважали серед населення Бібрки в 1910; згідно з останнім переписом населення Австрії з 5628 було 2502 осіб єврейської віри. На додаток до так званої Великої синагоги в місті було шість молитовних будинків,…і дві єшиви.

Під час Першої світової війни місто переходило з рук в руки. На початку вересня 1914 російська армія розграбувала єврейські магазини. 23-28 червня 1915 відбулася битва коло Бібрки, де російські війська отримали поразку від австрійського війська. Під час польсько-української війни 1918-1919 єврейська громада організувала свої власні поліцейські сили для оборони житлових кварталів. Великі військові зіткнень в районі Бібрка мали місце під час польсько-більшовицької війни. Після важких боїв в 22-28 серпня поляки виїхали з міста, захопленого більшовиками.

Після Першої світової війни, в результаті епідемії і руйнівних воєн, єврейське населення в Бібрці дуже скоротилося. У 1921 році було всього 1480 бібрських євреїв, в 1931 році трохи більше …

Під час радянської окупації (1939-1941) було розпущено єврейські установи, заборонили політичну діяльність. У результаті обмежень, накладених на приватні компанії, також погіршилось економічне становище євреїв.

Після нападу Німеччини на Радянський Союз фашисти увійшли в Бібрку 1 липня 1941. Місто належало Львівському округу Галичини... У Бібрці була жандармерія, поліція, кримінальна та українська поліція.

Винищення єврейського населення в Бібрці проводиться за підтримки львівських місцевих жандармських німецьких та українських поліцейських. Після встановлення німецької цивільної влади в місті всі євреї у віці старше 14 повинні були зареєструватися і здійснювати примусову працю. Юденрат був призначений 10 липня 1941. Його головою став О. Міллер. 2 липня 1941, в Бібрці відбулись погроми. Приводом для них стало виявлення трупів 16 офіцерів НКВС. …. Тоді вбили десятки євреїв.

В кінці 1941 невелику групу єврейських робітників відправили в трудовий табір у село Kurowice (укр..Куровичі). У серпні 1942 до Бібрки було переселено євреїв з навколишніх сіл, а також зі Szczyrec (укр..Щирець) - 180 осіб, а також всіх єврейських жителів селища Нові Стріліща - 1252 чоловік. Число євреїв, які живуть в Бібрці, виросла таким чином до 3200 осіб.

Перша депортація відбулася 12 серпня 1942 року. "Кампанію" провела поліція безпеки зі Львова за допомогою місцевих жандармських німецьких та українських поліцейських. Приблизно 200 осіб було вбито на місці, в німецький табір смерті в Белжець було відправлено 1260 євреїв. Після "Акції" в місті налічувалося близько 1900 євреїв.

Бібрське гетто було створене 1942, 1 грудня. Вже 8 грудня 1942 з гетто була спроба втечі, в ході якої сотні людей були спіймані. Деякі з них були депортовані в Белжець, деякі загинули на місці. Серед убитих були всі єврейські лікарі. До ліквідації гетто близько 300 людей померли від голоду і хвороб. Ліквідація гетто відбулася 13 квітня 1943. Військами поліції безпеки зі Львова, німецькою військовою поліцією та місцевою поліцією Бібрки було вбито 1070 євреїв з Бібрки. Було спалено єврейську лікарню й 50 хворих. Невелика група працездатних євреїв була відправлена в табір Яновський у Львові. Кільком сотням людей вдалося втекти з місця розстрілу, але майже всі вони були впольовані та вбиті.

Після 1944 до Бібрки повернулося близько 40 євреїв.

Переклад з http://www.sztetl.org.pl/pl/article/bobrka/5,historia/, скорочено

Бібрка єврейська Незалежний культурологічний часопис Ї, № 48, 2007 р, стор.161 Бібрка єврейська
Бібрка єврейська

Старовинні й сучасні фото, інформація щодо долі єврейського населення Бібрки тут

© 2006-2016 ● Розробка сайтів у Бібрці ● maksymenkot@gmail.com ● +380972611402