Про Бібрку з любов'ю

Народився в 1923 році. Після закінчення 7 класів навчався в школі ФЗУ, отримав спеціальність токаря по металу. Працював на Омському паровозовагоноремонтному заводі. В грудні 1942 р. закінчив Омське піхотне училище імені М.В. Фрунзе. Член КПРС.

У бій с німецько-фашистськими загарбниками вступив у березні 1943 р на Центральному фронті командиром мінометного взводу. За успішне форсування Дніпра Указом Президії Верховної Ради СРСР 16 жовтня 1943 р йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Загинув в боях за Львів 25 липня 1944 р. На могилі героя в м. Бібрка Львівської області було встановлено пам'ятник.

...Після розгрому гітлерівців на Орловсько-Курській дузі Радянська Армія рушила до Дніпра. У вересні 1943 р взвод Бенеша отримав відповідальне завдання - першим форсувати Дніпро й закріпитись на його правому березі. В ту ніч на рибальських човнах, нашвидкоруч збитых плотах і на інших підручних засобах взвод Бенеша під ураганним вогнем гітлерівців здійснив переправу. Висунувшись з мінометами безпосередньо в бойові порядки піхоти, взвод відкрив вогонь по ворогу. Було знищено 5 станкових кулеметів, ліквідовано вогонь двох дзотів, знищено 70 солдатів та офіцерів супротивника.

...Мінометна батарея Бенеша знаходилась на найважчих та найнебезпечніших ділянках. Важкі бої йшли на підступах до Бібрки. Гітлерівці тримались за це село, бо неподалік знаходилась залізнична станція, тут був вузол чотирьох шосейних доріг. Звідси до Львова було 25 кілометрів. Мінометники Бенеша зайняли позиції на північний захід від Бібрки в районі села Шпильчино, куди стягнулись вибиті з Бібрки гітлерівці. Ось тут і вступили з німцями в бій радянські частини. По дорозі рухались ворожі танки й гармати. Підбиті першими пострілами, фашистські танки зчинили затор. Більше сотні гітлерівських автоматників стали обходити позицію батареї Бенеша. Але частина наблизилась, і тоді мінометники відкрили автоматний вогонь, стали закидати фашистів гранатами, а потім пішли врукопашну. Атаку було відбито, але в бою загинув Микола Бенеш.